Геть таблички і слонів: на що найчастіше піднімають руку хмельницькі вандали?

1102
0

Дрібна шкода і великі збитки. Риторичне запитання: чи заслуговують самі мешканці на те місто та місце, у якому вони живуть? Літо – час, коли люди виходять із своїх домівок на прогулянки, однак, ввечері можуть показати і свою «темну» сторону. Хмельницький та хмельничани теж не ідеальні. З року в рік міські жителі не нехтують підкласти свиню самим собі. Мовляв, все на наші податки, все на наші гроші.

Щороку із міського бюджету виділяються сотні і тисячі гривень на окрасу рідного міста. Проте, директори різних комунальних структур розповідають, чим більше зроблено, тим більше і зруйновано. Одним із примітивних прикладів вуличного розбою є, з одного боку, навіть романтичний ритуал – зривання квітів із клумби.

Окрім того, комунальні квітники не тільки тягають із собою на різні побачення та здибанки. Іноді просто псують аби попсувати.

Не минуло й кількох місяців, як тварин почали перетворювати на ігровий майданчик. Вартували ці фігури, до слова, близько 42 тис. грн. Нині їх уже не вперше підкопують, припаюють та латають. Враховуючи той факт, що рослина навіть як слід не прижилася.

Також, цілий склад понівеченого благополуччя вмостився і у кабінеті головного інженера «Електротрансу». Встановлені минулого року інформаційні стенди водії тролейбусів знаходять просто на тротуарах.

Подібні збитки оцінюють близько у 100 тис. грн. І неозброєним оком помітно, що зроблено це навмисно.

Та ба, навіть просто громадський транспорт теж страждає від зухвалості та агресії певних осіб. Так, запізнюючись, дехто не нехтує вдарити авто, розбити скло чи просто, немов для розваги, зривають обшивку сидінь.

Лавочки розмальовують, огорожі ріжуть. До осені комунальники лише можуть пригадувати власні здобутки. Останнім часом активізувалися і збирачі металу. Перед початком капітального ремонту Старокостянтинівський міст теж збіднів.

Проте, цього разу зловмисників таки засікли, що трапляється вкрай рідко. У поліції кажуть, виклики з приводу таких, здавалося б, дрібних інцидентів, надходять ледь не щодень.

І хоч адміністративна відповідальність таки існує, вулицями блукають чимало непокараних.

Маємо лише 1 гарний приклад вуличного вандалізму – це стріт-арт. Із простих замальовок та автографів на стінах це змогло перетворитися на справжню окрасу, особливо, якщо до цього стіна своїм виглядом наводила смуток.