Про реформу, яка не відбулася: 3 роки як маємо патрульну поліцію

1650
0

Патрульна поліція відзначає 3 річницю свого народження. Звісно що влаштовують свято. За протоколом звучать слова подяки, говорять про любов до власної роботи та отримують грамоти. Говорять про здобутки і лише здобутки.

Молоді, стрункі, амбітні та з величезним бажанням зламати систему. І справді, це була чи не єдина справжня спроба реформувати стару і добру міліцію. Все інше порівняно з нею – імітація. Щоправда, на першому місці був піар, який і замінив справжню ефективність.

Головний результат – це створення принципово нового підрозділу силовиків, щоправда, не наділених повноваженнями. До їх обов’язків входить оперативне реагування на виклики громадян та контроль порядку на вулицях. Проте, патрульних автівок – все менше, адже ПРІУСИ  часто-густо ставали учасниками ДТП. Зауважимо, вартість одного такого японця – близько 224 тисяч гривень. Лишень за 2018 у Україні їх стало на 200 менше.

Одного із них «пом’яли» двоє хмельницьких інспекторів у травні 2018-го: під час патрулювання вони в’їхали… у стовп. Та найгучнішою була аварія на проспекті Миру, що трапилася у листопаді 2016-го. Копівська тойота, поспішаючи на виклик, зіткнулася із машиною таксі. В результаті 36-річний водій део від отриманих травм загинув.

Патрулька, як її називають у народі, так і не запрацювала на ту потужність, про яку мріяли її батьки-грузини. Показник часу реагування поліції на виклик є вкрай неприйнятним. Очікування порятунку може сягати години. Ось вам приклад. Два місяці тому інцидент трапився з місцевою журналісткою. Жінку разом з її оператором посеред білого дня  перестрів чоловік в стані алкогольного сп’яніння, погрожуючи ножем. Колеги двічі викликали наряд поліції, проте діждалися лише тоді, коли потреби уже не було.

Патрульна поліція, за своєю функцією, мабуть, чи не найменш інтелектуальний підрозділ – хоча, звісно, дуже важливий, і нині там є чимало розумних людей.

На жаль, в новій поліції лишилися і старі корупціонери, і ті, для кого закон – не писаний. У декого «вистачало розуму»  сісти за кермо «під мухою». А інші з давніх-давен продовжують дахувати незаконний бізнес. У 17-ому році у Хмельницькому підприємливий коп вимагав від малих бізнесменів так звану плату за мовчання – ті працюють, а він не втручається у їх справи.

Реформа таки стартувала, але так і не вистрілила.  Маємо надію, що у новому році все буде краще і безпечніше.