Спогади, залишені під стінами СБУ

596
0

Три роки. Термін, за який встигли відремонтувати та пофарбувати будівлю СБУ, купити нові тролейбуси, на заміну спаленим, встановити меморіал у пам’ять тим, хто загинув, благаючи не стріляти. Але за цей час винні у смертях невинних досі не покарані. А жертв боротьби за незалежність у нашій країні чимало.

Вона просила припинити, стоячи на колінах, і впала жертвою виконання інструкції охорони режимного об’єкту.

Під кулями загинув і Дмитро Пагор, ще шестеро постраждали, залишившись без кінцівок, без ока і з пораненнями.

Історію, написану кров’ю, згадувати лячно, але хмельничани пам’ятають.

Очевидцем подій був і обласний депутат Юрій Смаль. Переконаний: провокативні дії СБУшники могли врегулювати конструктивно.

Особи, які віддавали криваві накази, досі не покарані. Депутат певний: розслідування затягують навмисно.

Тоді СБУшники захищали зброю та вибухівку, яка була у будівлі. Діяли за статутом. Але хто ж відповість за наслідки? Фасад режимного об’єкту повернув свій звичний вигляд. А людей, які загинули під його дверима – вже не повернути.