Труби, трубачу! Давня традиція Європи стрімко відтворюється у сучасності

601
0

Труба як музичний інструмент зародилася ще у 3600 році до нашої ери. Вони мали різну форму та будову, в залежності від цього видавали різні звуки. Повноцінно у класичну музику вона ввійшла лиш у ХІХ столітті. Основним її призначенням до того було сповіщати громаду про важливі події. Мистецтва гри на трубі вважалося «елітним». У великих містах існувала і окрема посада «вежових» трубачів. Її звучання, зазвичай, означало наступ ворожих військ, прибуття якоїсь поважної персони, або ж, найбанальніше, нову годину.

З плином часу подібна традиція зникла, та от нещодавно знову стала «візитівкою» відомих європейських веж.Так, найвідомішим нині вважається Краківський музикант. Він з’являється щогодини на башті Маріацького костелу.

Традицію Кракова перейняли і у Празі. Астрономічний годинник на Староміській площі кожної години показує щось на зразок середньовічного лялькового театру. По його закінченні теж з’являється трубач.

Затрубити вирішили навіть наші сусіди-Білоруси. В місті Гродно теж є можливо не така висока й не така популярна башта, але й з неї лунає музика.

Хмельницький теж має вежу, якою містяни мають нагоду не лише милуватися, а й пишатися. Своєрідна візитівка із «соняхом», башта кінотеатру «Планета» теж обзавелась трубачем. Ілля Шевчук, студент 4 курсу музичного училища імені Миколи Заремби зіграв свою першу партію для хмельничан у День Незалежності.

Обіцяють, що гратиме юнак, або ж його талановиті однолітки, щодень о 7 вечора. Подейкують, роблять хмельницькі трубачі це виключно заради творчості. Тож чекатимемо ще не на однин всезагальний виступ.