Хмельницька «історія» досі не в реєстрі пам’яток архітектури та містобудування

519
0

Плоскирів, Проскурів, Хмельницький. Військове кладовище, скульптури, кургани, місця визначних битв наш край багатий на історію, і йому є що розповісти. Проте реалії 21 століття, на жаль, нищать ці спогади. Споруди історичного значення перебудовують або ж взагалі зносять, а на їхньому місці зводять багатоповерхівки. По всій області нараховується близько 700-ста пам’яток за видом архітектури та містобудування, та от «на папері» це не зафіксовано. Пан Сергій розповідає, сам особисто ще два роки тому віддав 102 паспорти до Києва на внесення до державного реєстру нерухомих пам’яток України, а це і археологія, і братські могили –  проте от процес йде надто повільними темпами.

Чи не щодня виявляють все більше пам’яток архітектури. До прикладу, нещодавно у Полонному знайшли на території палацу Карвіцьких два господарських будинки, які все ще не мають ніякого статусу та, відтак, є незахищеними. Сергій зазначає, в деяких регіонах органи місцевого самоврядування самі не бажають зберігати історичну спадщину. Така ситуація склалася і в селі Глібів, Новоушицького району. Водонапірна вежа кінця 19 століття була зруйнована самими людьми.

В управлінні культури та туризму зазначають, за останні два роки вони особисто подали на реєстрацію 10 об’єктів. Зокрема, два будинки по вулиці Проскурівській та першу музичну школу.  До цього списку входить і наш старенький кінотеатр Шевченка. Його констатували як нещодавно виявлений об’єкт культурної спадщини за видом архітектури та містобудування. Тепер відповідне звернення знаходиться на розгляді у Києві, аби включити до списку державного реєстру. Відтак, він наразі вважається «недоторканим». Та от що цікаво: нова концепція Шевченка передбачає певні ремонтні роботи, ба навіть добудову 3 поверху, що зараз заборонено законом згідно статусу споруди.

Бути сучасними та прогресивними – справа потрібна, адже допоможе це підняти Хмельницький на вищий рівень. Проте заради «гарного обличчя міста» не варто жертвувати своєю  спадщиною. Нащадки мають знати та берегти історію рідного краю.