Шок і паніка: Зеленський виконав обіцянку і розпустив Раду на усі чотири сторони

135
0

Терміново «засівати» виборчі округи, влаштовувати шантаж та саботаж чи визнати указ шостого Президента неконституційним. Народні депутати думають, як залишитися при… владі. Володимир Зеленський стримав своє слово, яке дав під час інавгурації, і підписав указ про розпуск ВР. В тексті йдеться, що вибори відбудуться дуже скоро, уже 21 липня. Тим часом, на позачерговому засіданні обранці зможуть змінити закон і залишити відкриті списки, а також знизити прохідний бар’єр до 3 відсотків. Хто ж тоді «прорветься» до Ради?

І такий сценарій вони «вангували», але аж ніяк не очікували. Під час своєї інавгураційної промови Володимир Зеленський озвучив депутатам новину: він розпускає парламент на усі 4 сторони. Не всім ці слова сподобалися. Потрібно було бачити обличчя Андрія Парубія, а одному із нардепів геть пішла земля із під ніг. Обранця від БПП Миколу Паламарчука госпіталізували прямо із Верховної Ради.

Все ж, сміється той, хто сміється останнім. Чергові вибори Верховної Ради мали відбутись 27 жовтня 19 року, проте Володимир Зеленський вирішив провести їх на три місяці раніше. Минулого тижня фракція «Народний фронт» спробувала зіграти на випередження та перехитрувати Президента. Так, фронтовики вийшли з коаліції, а отже у депутатів є 30 днів на формування нової більшості. В команді Зеленського на це відповіли лаконічно: «Не можна вийти з того, що не існує».

Хто лідирує у рейтингах? За останніми соцопитуваннями, партія «Слуга народу» отримає найбільше мандатів у парламенті. Група «Рейтинг» опублікував дані свого дослідження. За його результатами, «Слуга народу» набирає майже 40% голосів, «Опозиційна платформа “За життя”» – 11%, «БПП» – 10, «Батьківщина» – 9 відсотків. На межі прохідного бар’єра «Сила і честь» Смешка та «Громадянська позиція» Гриценка. Згідно з даними цього ж опитування, «Опозиційний блок» до Ради не потрапляє, як і Радикальна партія, «Свобода», «Самопоміч», а також новонароджений «Голос» Святослава Вакарчука.

Український досвід дострокових виборів нагадує національний спорт. За 27 років Верховна Рада тричі дочасно згортала свою роботу.

Перший в історії України розпуск парламенту трапився на зорі Незалежності. Країна лише розбудовувалась, економічна ситуація була НАДкритичною. Особливо від цього потерпала вугільна промисловість на Донбасі.

У 93 році відбувся наймасовіший страйк гірників за всю історію України. Причиною стали невиплати зарплат, які, до того ж, підігрівалися зростанням цін утричі, а то й вп’ятеро. Тож шахтарі вимагали регіональної самостійності Донбасу, а також проведення референдуму. Першим у відставку пішов Прем’єр-міністр Кучма. Слідом за ним добровільно відмовилися від повноважень президент Кравчук.

Дострокові вибори 2007 року стали справжньою епопеєю. Саме тоді відбувся розкол помаранчевої коаліції, а між президент Ющенком та прем’єр-міністром Тимошенко пробіг чорний кіт.

За результатами тривалих переговорів Уряд знову мала очолити Тимошенко. Залишалося вакантним місце спікера, яке дуже прагнув зайняти Порошенко. Воно і стало яблуком розбрату, адже бачив себе у цьому кріслі і Мороз. Його амбіції взяли гору, і, зрештою, соціаліст пішов на радикальний крок – «ліг» під регіоналів.

На світ народжується уряд із прем’єром Януковичем. Він по-тихому звільняє міністрів Ющенка, і «Наша Україна» йде на дно. Розпуск ради відтягують усіма правдами та неправдами. Втім, у червні 66 нардепів із «Нашої України» складають мандати. Так само робить сотня БЮТівців.

Останні позачергові вибори в Україні стали результатом Революції Гідності. Це був період початку війни. Парламентську більшість тоді становили проросійські політичні сили, на які очікував гучний крах. Це й стало початком кінця.

Після розстрілів Небесної сотні та втечі Януковича у президію парламенту сідають депутати від опозиційних сил. Однак, все кардинально змінюється після того, як Майдан закінчився.
У липні розпадається коаліція. А саме це було законною підставою для розпуску парламенту. Позачергові вибори призначають на жовтень.

Дострокові вибори в Україні завжди були викликом часу, з якого владі вдавалося виходити по-різному… Комусь зі щитом, а комусь на ньому. У 1994-му потрібно було розбудовувати нову державу, а криза тільки пришвидшила процес змін.
У 2007-му – політики не могли поділити крісла між собою.
У 2014-му політика потребувала оновлення чи інакше люстрації, яка, люби Боже правду, не відбулася.
Чи є нинішня ситуація в державі таким викликом – більшість каже однозначно ТАК.
Тож можна очікувати, що літо буде по-справжньому спекотним незалежно від планів Небесної канцелярії.