4 роки, як горіло СБУ – 4 роки безрезультатного розслідування

383
0

Із вікон вилітало скло, приміщення СБУ зайнялося червоним полум’ям Революції. Під «роздачу» втрапили і 2 тролейбуси, якими забарикадували виходи. Проте, це відбувалося уже надвечір, а почалося все дещо раніше. Учасники акції, які ще із листопада «прописалися» на Майдані та уже брали штурмом адміністрацію, ринули на Театральну. Основна вимога – відкликати спецпризначенців з Київського майдану та перейти на бік народу. І вже після того, як протестувальників проігнорували, вони ринули у наступ. Після цього головний СБУшник області подав у відставку.

Під час підготовки до сюжету ми знову звернулися до Генеральної прокуратури України, адже саме там, у Департаменті спеціальних розслідувань припадає пилом справа Хмельницького СБУ. Серед нині відомих фактів – статті, що їх інкримінують. Це – вбивство через необережність, умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця та перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу. Також, схоже, у слідства є версія, що стріляли таки із кулемету. Врешті, цьогоріч стали відомі нові факти, проте їх не багато. Зокрема, військова прокуратура західного регіону мала гільзу, а отже і могла визначити, з якої зброї поцілили. Але її «загубили».

Окрім того, начальник управління спеціальних розслідувань у травні 17-го голослівно заявив – військовий прокурор не зацікавлений у розслідуванні злочинів Майдану. Як приклад навів Хмельницький, де було чимало палок у колеса.

4 роки потому нині найбільше хочеться сказати, що усе позаду, що усі, на чиїх руках була кров та чиї рішення були спрямовані проти українського народу, покарані, що таке більше не повториться. Проте, на жаль, ні. У свій первозданний вигляд повернувся Майдан Незалежності, повернулося і приміщення СБУ, навіть дещо змінивши відтінок. Біля його стін – меморіал. Герої житимуть у нашій пам’яті та на сторінках історії, сторінках просякнутих кров’ю, болем, слізьми та безмежною любов’ю до України.