Норіку “чорні” гроші, людям – “чорне” повітря

Дайте хоча б за горлянку потриматися. Край Яблунівки прописалося 12 бочок, в яких старим дідівським методом випалюють деревне вугілля. Під ворітьми, за якими заховані залізні діжки, зібралося десяток селян. Виглядають підприємця. Тутешні мешканці вже кілька місяців дихають чорним димом, а в їхньому селі постійно тхне горілим.

Підпільні підприємці чадять з нового року. Люди обурені і готові самотужки скидати кущові пічки геть. Сільська голова переконує: землі за межами села, тож не знає, хто засмердів усе село.

А це приїздить власниця діжок разом із сином. На руках має повний пакет документів, не вистачає ще акту на землю. Переконує: чадити наразі припинить.

Йдемо із людьми далі. Фактично за 200 метрів у кущах димлять такі ж діжки, але підпільно. На території зустрічаємо двох хлопців. Вони виконують чорну роботу, а самі замурзані, як чорти. Зізнаються, не оформлені, а їхній хазяїн сидить у Деражні. Єдине, що про нього знають – ім’я Норік.

Аби прикрити на замок “чорний” бізнес, викликаємо і полісменів, і районну владу. Приїздять неохоче. Та й скидається на те, що міфічний Норік має “дах”у райцентрі. Люди припускають, що “дах” носить погони.

Утім навряд це спинить підприємливих ділків. Справа ж вигідна. Навіть прості розрахунки доводять це. Тонну деревного вугілля виробники продають по 5000 гривень. Щоб її випалити, потрібні 3 тонни дров твердих порід — це близько 900 гривень. Навіть з урахуванням витрат на зарплату робітникам прибутковість становить 300%. Праця хоч і брудна, але ж грошовита.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *