Герой чи сепаратист: історія наклепу на загиблого Героя

296
0

Він – боєць Національної гвардії, почесний громадянин міста Деражні та нагороджений пам’ятною медаллю “Захисника Вітчизни”, щоправда, посмертно. Посмертно Ігор Гейсун отримав і ганебне звинувачення від односельця.

За таке рідня подала на “пліткаря” позов до суду, адже певна – жодних доказів у нього немає. Загиблий вистояв усю Революцію Гідності і одним з перших пішов до Нацгвардії. І от фатальна доля зробила бійця першим “двохсотим” батальйону.

Це була його друга ротація на схід. До того чоловік ніс службу на блокпостах у Дніпропетровську. Обставини загибелі Ігоря досі покриті мороком. Відомо лиш, що боєць мав сам дістатися нового місця дислокації, натомість, втрапив під кулі.

Остаточно про смерть Ігоря рідні дізналися лише через 4 місяці, знайшовши його могилу у Слов’янську. І, можливо, плітки про причетність чоловіка до бойовиків залишилися б лише плітками, якби їх не підхопили місцеві владці, а за ними і громада.

У той момент родина була у відчаї, поховавши героя тихо і скромно. З обуренням Гейсуни звернулися до слуг Феміди. Подали справу до суду, але той позов не задовольнив за відсутності складу злочину. Апеляція результатів теж не дала, проте Верховний суд повернув справу на додатковий розгляд.

“Гострий на язик” чоловік до суду приходити не наважується, присилаючи натомість вітчима. Той, у свою чергу, вірить парубку “на слово”.

Проте, ось, що змушує замислитись над правдою: Олег, згідно з документами, поїхав у зону АТО 30 травня, а Ігор, як встановила медична експертиза, помер 11-го. Нині справа знову повернулася до Деражнянського районного суду. Сподіваємося, здоровий глузд візьме гору.